Дія роману відбувається у 1953 році. Естер - 19-річна студентка, що отримала стажування у нью-йоркському журналі. Вона має мрії та амбіцій, які, на жаль, не вписуються у реалії тогочасного світу. Мати Естер тисне на неї та підштовхує доньку стати стенографісткою, адже тоді вона зможе працювати на чоловіків. Однак Естер - самобутня жінка, яка хоче бути самостійною та досягати висот завдяки свому власному письменницькому таланту.

Великий Нью-Йорк не йде на уступки молодій письменниці. Гендерні упередження накривають Естер, мов ковпак, а стосунки із матір'ю лиш поглиблюють депресивний стан. 

Кохання та стосунки також не надихають молоду дівчину:

Естер - приклад зовнішнього успіху людини. Вона була відмінницьою у школі, отримала шанс стажуватись у Нью-Йорку, здобула перемогу у конкурсі глянцю. Однак, все це не має жодного значення, адже щовечора на неї чигає самота та задушливе відчуття браку сенсу. У житті немає сенсу, адже після нього завжди наступає смерть...  

"Під Скляним Ковпаком" однозначно не є романом багатим на події. Тут читач знайде дещо інше - емоції, вишуканість слів, поетичність...

Враження від прочитаного посилюються ще тим, що роман автобіографічний. А, отже, переживання, що описуються у книзі є щирі. 

Окрему подяку хочеться висловити Видавництву Старого Лева, адже дизайн книги захоплює. Він переплітається з подіями, поглиблюючи ефект прочитаного. Цей примірник хочеться мати вдома на видному місці, або просто гортати надихаючись красою вмісту.

Чи раджу я цю позицію до прочитання? Однозначно. Якщо не для захопливого сюжету, то принаймі для краси слів, яка закохує та полонить.