Привіт! 

З моїх попередніх постів про Америку можна подумати, що мені та Америка конкретно не полюбилась. Мабуть, є якась доля правди у цьому, хоча позитивів було море, а один з них - наша подорож на West Coast.

                                                                                   

Можливо, варто почати з самого початку. Наближався березень. Сиділи ми такі з дівчатами вдома, нічого не передвіщало біди. Наближались довгоочікувані весняні канікули в університеті і я мріяла про те, як буду безтурботно швендяти вуличками Бостону. І тут дзвонить Кароліна (студентка з Польщі), і каже "Слухайте, маю круту пропозицію. Вегас, Лос-Анджелес, Сан-Франциско і Чикаго за 500$. Я все прорахувала: квитки на літак недорогі, жити будем у кауч серферів, їсти повну фігню і кайфувати!"

Вид на Лос Анджелес з Обсерваторії Гріффіта

Іііііііііііііі? Ми відразу замовили квитки, пропланували маршрути і почали вичікувати дня "Х".

Гранд-Каньйон 

Вирушаючи, ми навіть не могли собі уявити, наскільки 10 днів змінять нас.

Перший ранок у Лос Анджелес

Пригод під час подорожі не бракувало: нас кинули 2 кауч серфери і ми майже опинились ночувати на вулиці; ми втікали від психічно хворого чоловіка; ми харчувались тим, чим приходилось; ми ледь не заблукали в ЛА (а це рівнозначно смерті в кращому випадку); в Вегасі на вокзалі нас оточували персонажі (The Walking Dead), а перед тим нас 3 рази відговорювали не їхати на той вокзал, бо він дуже небезпечний; ми згоріли і у нас злазила шкіра; з +25 в Каліфорнії ми прилетіли у -2 в Чикаго, не маючи теплих речей... Список можна продовжувати ще довго (пишу і всміхаюсь).

Туманне Чикаго

І хоч за ті 10 днів я наїлась страху на все своє життя, - це був чудовий досвід. Бо ніщо не порівняється з відчуттям свободи і піднесення, яке приходить тоді, коли ти потрапляєш у місто, про яке навіть мріяти боявся. Коли тебе виручає кауч серфер, після того як тебе кинули, і мчиться ввечері за 30 км від дому за тобою, а потім ще 3 дні возить тебе по Місті Янголів, годує кактуcами (на смак як зелений перець) і запрошує на вечірку, де знайомить з друзями.

Голлівудська алея слави

Саме та подорож показала мені як багато добрих людей є на світі, як круто смакує найдешевший тостовий хліб з кетчупом о 2 ранку на вокзалі, та як важливо користуватись кремом з фільтром, коли ти приїжджаєш у Каліфорнію (хіххіхі). 

І, як би мені не хотілось помістити усі наші пригоди в один допис на блозі, мені це не вдасться. Здається, прийдеться написати ще декілька детальніших розповідей. Що про це думаєте? Буде Вам цікаво почитати детальніше про коач серфінг, Каліфорнію, наші фейли, ціни ітд?